Історія села Куликівка
Румуномовне село Куликівка, це – невелике село, яке розташоване на погорбованій території серед високими горбами: «Via», «Gavan», «Hârtop», «Holm», «Аndrieş» та «Brazi» і оточене буково – дубовими лісами. Територія села – 281,04 га, вона належила поміщикові Ніку Єнешеску, про що свідчить протокол від 28 – 29 серпня 1921 року / Діло № 43 з Ботошанського архіву. Цей пан мав трьох дітей – сина та двух доньок. Пан Ніку Єнешеску був заможним поміщиком. Він побудував в селі млин, який працював на воді аж до минулого століття, їй приблизно 300 років. Вода до нього текла через спеціальні труби з криниці, яка знаходилась на території його садиби. Ця криниця існує і на даний час на території навчально – виховного комплексу і вода добра для пиття. Поміщик мав у своїх планах побудувати спиртзавод на базі чистої води із джерела біля горба « Via». Він дізнався про особливості води із цього джерела, коли додав цю воду у спирт і він не поміняв свій колір. В селі ще діяла дуже знаменита кузня при садибі пана Єнешеску, а працював там ковалем Франк Альфред Лудрікович.
Після смерті пана садиба землі перейшли своїй доньці Кармен Єнешеску. Пан помер від укусу комахи на горбі «Gavan». З 1950 року садиба пана Єнешеску стала школою, а дев ʼятирічною у 1989 року.
Коментарi